- скріплення
- -- тут: сила [XIX] Товариство заступає робітникові місце родини і школи,— там він і забавляється, і образується, там находить потіху по перебутім горі і скріплення та надію на будущу кращу долю [XIX]
Толковый украинский словарь. 2014.
Толковый украинский словарь. 2014.
скріплення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
скріплення — я, с. 1) Дія за знач. скріпити, скріпляти. 2) спец. Те саме, що скріпа 1) … Український тлумачний словник
кріплення анкерне — крепь анкерная аnchorage, roof bolting *Verankerung, Ankerausbau, Gebirgsanker, Anker гірниче кріплення, основним елементом якого є металевий, залізобетонний, полімерний чи дерев’яний стержень (анкер), закріплений у шпурі чи свердловині.… … Гірничий енциклопедичний словник
кріплення — я, с., спец. 1) Дія за знач. кріпити 1 3), 5). 2) Споруда в шахті зі стояків, рам і т. ін., що запобігає обвалам порід. 3) Деталі для скріплювання, з єднування частин машин і конструкцій. 4) Пристосування для прикріплювання, закріплювання чогось … Український тлумачний словник
стула — скріплення … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
в голку — Скріплення горизонтальних колод у зрубі із залишком, при цьому чаші робляться тільки на товстому кінці колоди, а тонкий врізається у поперечну стіну (порівн. в погон ) … Архітектура і монументальне мистецтво
в паз — Скріплення горизонтальних колод з вертикальним стовпом, у якому зроблені відповідні заглиблення. Використовується переважно при будівництві господарських і службових будівель … Архітектура і монументальне мистецтво
зчленування — я, с. 1) Дія за знач. зчленувати і зчленуватися. 2) тех. Спосіб скріплення окремих деталей, секцій чого небудь, а також місце такого скріплення. 3) анат. Рухоме чи напіврухоме з єднання кісток, хрящів і т. ін. в організмі людини або тварини.… … Український тлумачний словник
шов — шва, ч. 1) Місце з єднання зшитих кусків тканини, шкіри і т. ін. || у сполуч. з прикм. Спосіб вишивання, характер стібків. •• Ру/ки по швах [стоя/ти, трима/ти і т. ін.] струнко, виструнчившись, з опущеними вздовж тулуба руками. 2) Місце… … Український тлумачний словник
кліпс — а, ч. і клі/пса, и, ж. 1) спец. Затискач для скріплення, закріплення і т. ін. чого небудь. 2) звич. мн. Сережки, що прикріпляються до вух затискачами без проколювання мочок … Український тлумачний словник